500 років тому назад Мартін Лютер був упевненим, що живе в останні дні. 1960 років тому апостол Павло також думав подібним чином. Віруючі Старого Заповіту, наприклад сини Кореєві, котрі написали 45 псалом, також дивилися на майбутнє зі сподіванням, що скоро з’явиться Син Божий і принесе останні дні.Ісус дав чітко зрозуміти, що ніхто на землі не зможе успішно передбачити той день, коли історія зазнає кінця, коли зупиниться годинник і кожна людина стоятиме перед судним престолом Господа Бога. Ми чекаємо. І одне ми можемо сказати зі впевненістю, що сьогодні на один день ближче до Останнього дня ніж учора.
Час проходить. Вже маємо листопад цього року. Ще трохи і буде вже Новий рік, а далі наступне Різдво та Богоявлення.
Здається, що Бог так далеко! Проте, ні – 45 Псалом нагадує нам, що Він близько. Здається, що Богові немає, що сказати! Проте, ні – 45 Псалом нагадує нам, що Бог промовляє ясно і достатньо. Здається, що Бог перестав діяти! Проте, ні – чи не збувається 45 Псалом, коли ми пригадуємо нещодавні події?
Здається, що нас цей рік не так сильно зачепив, як попередні три. Проте для зовнішнього світу цей рік, як і попередні, це рік руйнування. За останні 12 місяців ми маємо продовження війни на сході нашої країни, війна у Сирії зі величезними людськими жертвами, різноманітні теракти у різних країнах, теракти, до яких ми вже звикли; вбивчі урагани на Карибському морі, руйнівні землетруси в Мексиці, Японії та на кінець в Іраку та Ірані тільки декілька днів назад.
Багато людей тремтять, дивлячись у майбутнє. А що скажемо ми? Люди не хочуть чути більше поганих новин, а як щодо нас? Дуже багато людей запитують себе, чи є в усьому цьому добрий і благодатний Бог?
Могутня нам твердиня Бог! Мартін Лютер написав цей гімн спираючись на 45 Псалом, який ми сьогодні й розглянемо. Цей псалом має 11 віршів та поділений на три частини словом «села». Коли ми дивимось у майбутнє, добре знати, що Бог все ще там. І Він все ще є нашою Могутньою Твердинею, Могутньою Твердинею нашого життя у ці останні дні, і не тільки нашого, але й мільйонів людей, які ще не знають Ісуса Христа, як свого Спасителя.
Три частини Псалма – три важливі думки для нас. Перша – Бог недалеко! Він поруч. Нам не треба скрізь шукати за Ним. Друга – Бог говорить. Залишається послання правди, яке ми повинні чути, не зважаючи на шум сучасного життя. І третя – Бог заспокоює нас! Із проблемами та бідами, що поруч з нами, та новими, що чекають на нас, Він каже нам: «Спокійно!»
Прочитаємо до першої сели: «Бог для нас – охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються, тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів! Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори» (2-4). – Земля трясеться.
Віруючі можуть бути спокійними, навіть посеред найбільших потрясінь, оскільки Бог є їхньою могутньою твердинею. Його поміч завжди присутня, навіть при кінці світу. Неспокій, що описується цими віршами, може представляти різноманітні потрясіння, які приходять у цей світ крізь усю його історію. Пророк Ісая подібною мовою описує політичний неспокій серед народів: «Біда, рев численних народів, – гуркочуть, як гуркіт морів, і галас племен, – вони галасують, як гуркіт міцної води … та Він їм погрозить, і кожен далеко втече…» (Іс.17:12-13). Також ці вірші можуть нагадувати природні катастрофи, такі як землетруси і цунамі. Усі подібні потрясіння, природні чи спричинені людиною, є знаками і застереженнями кінця. Однак, ці вірші виповняться буквально і повністю Останнього Дня, коли цей всесвіт буде зруйнований. Земля та її гори здаються непорушними і незнищенними, проте і вони розчиняться цього дня. Навіть тоді віруючі будуть безпечними у Божих руках. Для віруючих Христове з’явлення спричинить радість, а не страх. Ісус каже: «Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, – бо зближається ваше визволення!» (Лк.21:28). Хоча цей світ розплавиться у вогні суду, ми чекаємо на нове небо і нову землю, де «праведність на них пробуває» (2Пет.3:11-13). Бог недалеко, Він поруч – на відстані останнього нашого подиху.
Земля трясеться, але Місто не захитається! – до другої сели:
«Річка, – відлоги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього. Бог серед нього, – нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане. Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій – і земля розпливлася. З нами Господь Саваот, наша твердиня – Бог Яковів» (5-8).
Після першої сели відбувається драматична зміна мови Псалма, зміна розбурханого неспокійного моря на тихий берег річки у Божому місті. Спокій переповнює все. Там, де скляне море оточує Божий престол (Об.4:6), ніхто не може зробити хвилі на небі. Небо і земля можуть трястися, проте місто Боже залишається недоторканним. Навіть найменший неспокій не порушить його миру.
Місто Боже – це церква, особливо церква, що в мирі на небесах (Євр.12:23-24). У 21 розділі книги Об’явлення та в книзі пророка Єзекеїля розділи 40 – 48 наш вічний дім описується як міцно укріплене місто, де Божі люди мешкають у повній безпеці. Морські води неспокійні та небезпечні, але Божа річка – спокійна і життєдайна. Відлоги цієї річки нагадують нам про чотири ріки Едену, які підтримували там життя. У цьому псалмі та в 22 розділі Об’явлення річка представляє життєдайну Божу силу, яка живитиме нас крізь вічність.
Вже у цьому житті ми маємо досвід початку виповнення цих віршів. Господь захищає і оберігає Своє місто, тобто церкву, від руйнування і знищення. Оскільки Боже Слово живить нашу віру, його часто порівнюють з водами життя. Вже тепер ми знаходимось «на пасовиськах зелених», біля «тихої води» Псалма 22 (23). Однак, кінцеве виповнення віршів Псалмів 45 і 22 прийде лише на новому небі та на новій землі. Після темних віків світової історії, протягом яких здавалося, що гріх тріумфує, настане світанок нового дня. Божі люди радітимуть світлом ясного нового дня у Божій присутності. Бог промовляє, Він промовляє Свою втіху посередині Псалма. «З нами Господь Саваот, наша твердиня – Бог Яковів!» Села. (9-12):
«Ідіть, оглядайте Господні діла, – які руйнування вчинив на землі! Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й трощить списа, палить огнем колесниці! «Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!» З нами Господь Саваот, наша твердиня – Бог Яковів!»
Ми можемо згадати багато випадків в історії, коли Господь втручався, щоб захистити Своїх людей від погибелі. Господь зберіг Ноя та його сім’ю в ковчезі підчас розбурханої стихії великого потопу. І через рік вони ввійшли у новий світ, омитий від насилля безбожності. Вранці, після відчайдушної втечі з Єгипту, народ Ізраїлю побачив як могутню армію фараона змивають води Червоного моря, подібно до того як змиваються водорості з морського берега. Після палкої вечірньої молитви до Господа і нічного сну, Єзекія пробуджується, щоб побачити, що армія чванькуватого ассирійського царя Санхеріва, яка оточила Єрусалим, розтала як сніг під сонцем. Бог захищав Лютера від папи та імператора допоки Реформація не була посаджена. Вже в наші дні Бог зруйнував стіну атеїстичного комунізму, що заважала поширенню Євангелія на значній частині світу.
Гордий ассирійський цар Санхерів трощив народи, приносячи страх і руйнування. Він зруйнував багато міст Юди, встановлюючи пам’ятники своїм перемогам. Він чванився, що ніхто, навіть Господь, не зупинить його від захоплення Єрусалиму. Він оточив місто, хвалячись, що піймав Єзекію як ту пташину в клітку. Він був настільки впевнений у своїй перемозі, що пропонував коні та колесниці юдейському цареві, тільки щоб той вивів своє військо на поле бою. Жителі Єрусалиму не могли зробити нічого. Вони були приречені. Тож Єзекію залишилось тільки одне: у молитві він описує стан справ, волаючи до Господа. Далі він ліг спати. Ассирійський цар також спав, йому снилася перемога. Під покровом нічної тиші, поки всі спали, Господній ангел пройшовся табором ассирійської армії. 185.000 трупів – Санхерів дізнався, що Господь Саваот, Бог Яковів – Могутня Твердиня Свого народу.
У 1517 Лютер прибиває до дверей Замкової церкви у Віттенберзі 95 тез, які закликали до обговорення фальшивого вчення Римської церкви. У продовж наступних років Лютер міцно стояв на Писанні проти погроз папи та імператора. Після того як лише він один сповідав своє знамените «На цьому стою» у Вормсі 1521 року, його життя було під такою смертельною небезпекою, що його друзі ховають Лютера у Вартбурзькому замку. Дві наймогутніші особи того часу, папа та імператор, постановили вкоротити йому віку і знищити Реформацію. Проте десять років Господь оберігав Лютера. На 1530 рік, коли лютеранські князі представили своє віросповідання в Ауґсбурзі, Реформація вже міцно вкоренилась. Щоб розділити відвагу, яку 45 Псалом давав йому в продовж цих небезпечних років, Лютер пише для своїх послідовників гімн «Могутня Нам Твердиня Бог». Цей гімн могутнім чином виражає дух упевненості 45 Псалма і передає усім нащадкам дух борні Реформації. Цей гімн, як і цей псалом, зміцнює церкву зустрічати усі небезпеки навіть сьогодні.
Божий захист церкви і духовний мир, який приносить Євангеліє, поширюючись світом, створюють ще один рівень виповнення слів 45 Псалма. Люди знаходять тут також відпочинок від нападів Сатани на їхні душі та сумління. Однак, повна і кінцева перемога буде досягнена лише, коли повернеться Христос. Коли Христос прийде на Суд, відбудеться «війна на завершення всіх війн». Повну відсутність війни ми пізнаємо лише на новому небі та новій землі, де запанує досконалий вічний духовний мир.
Так само як жителі Єрусалиму знаходили втіху в цьому псалмі, коли їхнє місто було оточене ворожим військом, так само як Лютер знаходив втіху в цьому псалмі, коли йому погрожували папа та імператор, так і ми можемо знаходити тут втіху при будь якій небезпеці, навіть при кінцевому руйнуванні світу вогнем. Слова «Вгамуйтесь та знайте» є одночасно докором для світу, що повстає проти Бога, так і запевненням миру для нас, Його людей. Амінь.